Головна

Про управління

Адміністративні послуги

Нормативно-правові акти

Заклади культури

Охорона культурної спадщини

Основні культурно-мистецькі події та заходи

Доступ до публічної інформації

Громадське обговорення

Кадрове забезпечення

Відділи культури і туризму райдержадміністрації

Відділи культури міськвиконкомів

Законодавство про культуру

Державні закупівлі

Загальна інформація

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ


01601, м.Київ, вул.І.Франка, 19
телефон 235-23-78, факс 235-32-57
E-mail: info@mincult.gov.ua


_20.12.2012__№__123/10/61-12_                                          Управління культури і туризму
на №1256/2/2-12 від 16.11.2012                                             Волинської обласної  державної адміністрації

Міністерство культури України розглянуло звернення управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 16.11.2012 №1256/2/2-12 стосовно надання роз'яснення щодо деяких питань, пов'язаних з проведенням наукової археологічної експертизи, і повідомляє наступне.
Наукова археологічна експертиза, археологічні розкопки, розвідки та археологічний нагляд під час проведення земляних робіт є наслідком впровадження Конвенції про охорону археологічної спадщини Європи (переглянутої), ратифікованої Законом України від 10.12.03 №1369-ІV.
У зв'язку з цим, важливе значення у розумінні необхідності проведення наукової археологічної експертизи має той факт, що статтею 36 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено зупинення будь-яких земляних робіт, під час яких було виявлено знахідку археологічного характеру, які можуть бути відновлені тільки після завершення археологічних досліджень відповідної території за письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини. Згідно з частиною першою статті 37 Закону будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
Таким чином, закон не позбавляє захисту ті об'єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. Виявлення нових об'єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції наукової археологічної експертизи, що, між іншим, відповідає законним інтересам замовників таких робіт, які можуть співвідносити свою подальшу діяльність на певній території з результатами експертизи, яка дає інформацію про наявність на досліджуваній території об'єктів археологічної спадщини, режимів їх використання, можливості та умов виконання містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, інших земляних і підводних робіт на об'єктах експертизи.
Крім того, відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, а стаття 66 встановлює обов'язок кожного не заподіювати шкоду культурній спадщині та відшкодовувати завдані збитки. Законодавством України передбачені притягнення винних осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, а також фінансова відповідальність юридичних осіб.
Статтею 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачається розроблення на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) плану зонування території, метою якого у тому числі є створення сприятливих умов для охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі об'єктів історико-культурної спадщини. Невід'ємною складовою плану зонування території є проект землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту, розроблення якого передбачає проведення всіх необхідних досліджень, у тому числі археологічних. Таким чином, у подальшому після відображення результатів археологічних досліджень у містобудівній документації поступово відпаде необхідність у проведенні наукової археологічної експертизи програм і проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.
До затвердження планів зонування територій у відповідних населених пунктах необхідно дотримуватися норм законодавства про охорону культурної спадщини та у випадках, передбачених законом, просити при погодженні програм і проектної документації на будівництво висновок за результатами наукової археологічної експертизи. При цьому для територій, які не входять до складу населених пунктів, вказаним Законом не передбачено зонування. Тому погодження програм і проектів будівництва на таких територіях, якщо вони пов'язані з охороною культурної спадщини, а також науково обгрунтованих експертних висновків щодо наявності на вказаних територіях об'єктів археологічної спадщини, режимів їх використання, можливості та умов виконання містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, інших земляних і підводних робіт, є обов'язковим.


Директор Департаменту
культурної спадщини
та культурних цінностей А.М.Вінграновський
Сторінка знаходиться на стадії наповнення.